Алея Слави у Миколаївці: місце, де живе вічна пам’ять
Алея Слави у Миколаївці: місце, де живе вічна пам’ять
Сьогодні у селі Миколаївка відбулася ще одна особлива подія, яка назавжди залишиться у серцях усіх присутніх. Відкриття Алеї Слави — це не просто церемонія. Це глибока, тиха молитва пам’яті. Це вдячність, яку не завжди можна висловити словами. Це наша відповідь на подвиг тих, хто віддав своє життя за мир, за Україну, за нас з вами.
На урочистість зібралися жителі громади, родини полеглих воїнів, представники місцевої влади та духовенства. Цей день об’єднав усіх у спільному почутті – скорботи, гордості та вдячності.
Ведучими заходу стали Олена Гембицька та Олена Бриль. Їхні голоси лунали впевнено й ніжно, передаючи біль і велич моменту. Вони читали проникливі вірші, які торкалися найглибших струн душі, — кожен рядок відгукувався у серці, кожне слово було про наших героїв.
Зі щирими та глибокими словами до громади звернулися Ірина Жмурко, заступник голови селищної ради, та Олександр Колесник, староста Миколаївського старостинського округу. Їхні промови були не лише словами – вони стали вдячністю, підтримкою, живою ниткою зв’язку між поколіннями.
Надзвичайно духовну атмосферу створив отець Микола Молофій, священнослужитель храму святих Первоверховних апостолів Петра і Павла. Його молитва за полеглих захисників — щира, глибока, сповнена любові — стала справжнім благословенням для кожного, хто схилив голову в цей день.
Особливо щемливою була мить, коли місцеві діти з трепетом у серці підійшли до стенду з фотографіями полеглих героїв і піднесли до кожного портрета запалену лампадку. Ці маленькі вогники — мов подих вдячності, мов частинка тепла, що береже пам’ять. У їхніх руках світилася не просто свічка — світилася тиша, любов і обіцянка ніколи не забути.
Після хвилини мовчання та покладання квітів над алеєю зависла тиша — особлива, наповнена змістом. Тиша, яка промовляє голосніше за будь-які слова. Бо кожне ім’я, викарбуване тут, — це життя, віддане заради нас.
Алея Слави у Миколаївці — це місце, де жива пам’ять. Місце, де кожен крок — це вшанування, а кожен погляд — це подяка. Тут завжди буде горіти світло наших сердець. І поки ми пам’ятаємо — вони поруч.
Світла пам’ять нашим Героям. Низький уклін. Вічна шана.
