Схилімо голови в День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій
1933 рік. Найчорніший час в історії України. В світі не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав тоді на долю однієї з найродючіших країн. Тривалий час 1933 рік називали одним з найсприятливіших в радянській історії. А навесні цього ж року в Україні помирало 25 тисяч людей щодня, 1000 — щогодини, 17 — щохвилини. Всього жертвами голоду за неповними даними стало від 7 до 10 млн. чоловік, з них 3 мільйони — діти.
У цьому році веселинівці знов прийшли зі свічками до пам’ятника жертвам Голодомору. Працівники селищної ради, колективи установ і організацій громади, ветерани – усі не могли залишитися байдужими до сумних сторінок української історії.
До присутніх звернувся історик-краєзнавець Сергій Шепета та зачитав свій вірш-звернення. Під час жалобного заходу веселинівці вшанували пам'ять мільйонів українців хвилиною мовчання, поклали до підніжжя пам'ятного знаку свічки та квіти.
Сьогодні вшануйте пам'ять мільйонів вбитих українців, запаливши свічку на своєму підвіконні.
У пам’яті нашого народу не стерті наслідки цього нелюдського злочину: ще живі поодинокі очевидці, які зі сльозами на очах згадують муки голоду. Організатори геноциду українського селянства не понесли покарання від людського суду, але суд історії визнав їх провину.
