Я на Петра родився. І мій дідусь ще й дуба посадив, щоб день цей у віках не загубивсь – зустріч до 85-річчя від дня народження А.В.Харлановича
На базі агротуристичного комплексу «Кременівський страус» відбулася душевна зустріч родини, друзів, колег та знайомих відомого земляка-поета Анатолія Харлановича. Через рослинного двійника – 85-літнього дуба зібрання ніби з’єдналося з душею автора. Читаючи вірші та ділячись своїми спогадами, торкаючись загрубілих зморшок його кори, присутні ніби повернулись у дитинство поета, пригадали зізнання та роздуми славетного сина веселинівської землі.
Керівник шкільного музею Вознесенської ЗОШ №8 Ірина Щупак висловила подяку організаторам зустрічі: заступнику селищного голови з питань діяльності виконавчихорганів ради Інні Долгокеровій, керівнику управління освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради Інні Павлюк, директору історичного музею Юрію Буриму, керівнику історико-краєзнавчого гуртка Будинку дитячої творчості Сергію Шепеті, директору дитячої бібліотеки Галині Сєвач, бібліотекарю читальної зали Людмилі Гордович та ін.
На зустрічі була дружина Анатолія Васильовича – Марія Іванівна Харланович.
Довідково:
Анатолій Харланович — відомий на Миколаївщині поет, член Національної спілки письменників України, лауреат літературно-мистецької премії імені Миколи Аркаса в номінації «Розвиток народної художньої творчості».
Анатолій Васильович Харланович народився 12 липня 1936 р. у селі Кременівка Веселинівського району у родині військовослужбовця. У 1954 р. закінчив Веселинівську середню школу, після навчався в Одеській школі морського навчання, Одеському військовому зенітно-артилерійському училищі. У 1966 р. закінчив юридичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечнікова. З 1972 по 1995 рр. працював головним юристом управління сільського господарства і продовольства Вознесенської районної державної адміністрації, а з 1996 р. – викладачем-методистом правових дисциплін у Вознесенському коледжі Миколаївського державного аграрного університету.
Перші вірші були надруковані у 1950 р. на сторінках веселинівської районної газети «Зоря», з 1974 р. почав публікуватися на сторінках вознесенської районної газети, миколаївських обласних газет: «Південна правда», «Рідне Прибужжя», всеукраїнських журналів: «Вітчизна», «Кур`єр Кривбасу».
Перша збірка поезій «Осенний подснежник» побачила світ у 1990 р., згодом вийшли книги «Слепая любовь» (1991), «Аритмія» (1993), «Таврійський полин» (1994), «Золоте відлуння» (1998), «Сонце опівночі» (2000), «Рапсодія степу» (2001), «Сповідь» (2008). 
