Поновлення на роботі незаконно звільненого працівника

Дата: 03.05.2019 08:45

Кількість переглядів: 559

Порядок та строк оскарження рішення про звільнення

Працівник може звернутися до суду із заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством.
У разі пропуску з поважних причин місячного строку, встановленого для подання позовної заяви про поновлення на роботі, суд може поновити цей строк.
Вартість: позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відшкодування моральної шкоди

Незаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виконання рішення про поновлення на роботі

Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника (на підставі рішення суду, яким таке звільнення визнано незаконним), а не з дати винесення судом відповідного рішення.
Рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу та внесення відповідного запису до трудової книжки працівника. Наказ про поновлення працівника на роботі повинен містити такі пункти: про скасування наказу про звільнення; про поновлення працівника на посаді, яку він займав до звільнення; про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Запис у трудовій книжці. Після видання власником або уповноваженим ним органом наказу про поновлення на роботі вносяться зміни до трудової книжки працівника, зокрема визнається недійсним запис про звільнення і робиться запис про поновлення на попередній роботі. Наприклад, пишеться: «Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі». У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі.
При наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається дублікат трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Виплата працівникові середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за позовом такого працівника суд виносить рішення про виплату йому середнього заробітку за час затримки. Середньомісячна заробітна плата, зокрема у випадку вимушеного прогулу, обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Спрощена схема поновлення на роботі при незаконному звільненні

позовна заява про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу з вимогою про відшкодування моральної шкоди за наявності підстав подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки без сплати судового збору при розгляді справи в усіх судових інстанціях.
виконання судового рішення про поновлення на робот:
- негайне поновлення на роботі з дати звільнення шляхом видання роботодавцем відповідного акта (наказу, розпорядження)
- у разі затримки виконання рішення працівнику за його позовом виплачується середній заробіток за час затримки
- при невиконанні рішення державним виконавцем накладається на роботодавця штраф та встановлюється новий строк для виконання рішення при повторному невиконанні штраф подвоюється та органи досудового розслідування повідомляються про вчинення кримінального правопорушення
- у разі ліквідації підприємства (установи, організації) суд зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (правонаступника) виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та визнає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України якщо процедура ліквідації не завершена, працівник поновлюється на роботі у встановленому порядку

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення на роботі

У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Особливі випадки: ліквідація підприємства, установи, організації

У випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов’язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках – правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Якщо ж на день прийняття судом рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника процедуру ліквідації підприємства, установи, організації розпочато, але ще не завершено, на вказане підприємство, установу, організацію покладається обов’язок поновлення на роботі такого працівника та здійснення на його користь визначених законодавством виплат.

Нормативна база:

Конституція України
Кодекс законів про працю України
Закон України «Про виконавче провадження»
Порядок обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100
Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110
постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9