Лейкоз великої рогатої худоби: профілактика та діагностика захворювання!
Лейкоз великої рогатої худоби: профілактика та діагностика захворювання!
Необхідно пам’ятати, що легше хворобу попередити, ніж лікувати, тому хочемо нагадати про таке захворювання, як лейкоз та його профілактику.
Згідно Інструкції з профілактики та оздоровлення великої рогатої худоби від лейкозу, затвердженої Наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 21.12.2007 р. № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 січня 2008 року за № 12/14703, у неблагополучному щодо лейкозу господарстві забороняється:
використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;
молоко корів неблагополучних на лейкоз господарствах використовується лише після знезараження в межах цього господарства;
випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;
реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;
проводити повторні дослідження хворих тварин, крім випадків, зазначених у пункті 2.5 цієї Інструкції (у разі виникнення суперечок щодо висновків лабораторної діагностики лейкозу ВРХ на вимогу власника тварини Інститут з лабораторної діагностики проводить арбітражне дослідження, але не пізніше ніж через 15 діб після першого взяття крові. Відбір проб крові в таких випадках проводиться комісійно за участю спеціалістів ветеринарної медицини. Результати арбітражних досліджень є остаточними.);
перегруповувати тварин без відому спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;
заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію;
вивозити велику рогату худобу з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу за межі господарства для відтворення чи відгодівлі;
використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів;
доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від ВЛВРХ;
використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів;
використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів;
використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.
Оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад (ферм) проводять :
шляхом одночасної повної заміни неблагополучного стада, при його інфікуванні більше 30 відсотків, тваринами з благополучних щодо лейкозу господарств.
шляхом проведення систематичних досліджень з виділенням із стада хворих тварин. Серопозитивних тварин досліджують клініко-гематологічно протягом 15 днів після розділення стада, а надалі один раз на рік. Тварин з гематологічними або клініко-гематологічними ознаками лейкозу, не пізніше ніж через 15 днів після їх виявлення здають на забій.
Хворих тварин у всіх господарствах незалежно від форм власності та підпорядкування утримують і експлуатують в окремому приміщенні, не допускаючи контакту із здоровими тваринами. Молодняк, отриманий від таких тварин, можна використовувати для ремонту стада за умови негативного двократного результату з інтервалом 30-45 діб.
Молоко від серопозитивних тварин, яких утримують ізольовано від серонегативного стада, пастеризують у господарстві при температурі не нижче 80 °С (тільки при такому режимі можна контролювати якість пастеризації за допомогою реакції на пероксидазу), після чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко від корів серонегативного стада можна реалізовувати переробним підприємствам без попередньої пастеризації.
Молоко від корів з клініко-гематологічними ознаками лейкозу забороняється використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5-процентного формальдегіду або іншої дезінфекційної речовини.
У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного віку випоюють материнським молозивом (молоком), а надалі – пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корів неблагополучного стада.
Після кожного дослідження та ізоляції хворих тварин проводять дезінфекцію приміщень і обладнання. Для дезінфекції застосовують 2 % розчин їдкого натрію, 2 % розчин хлорного вапна та хлорвмісних препаратів, 5 % розчин кальцинованої соди, 2 % розчин формаліну, інші дезінфекційні засоби, зареєстровані в Україні.
Хворих тварин забороняється забивати в господарствах, їх забій проводиться на бойнях та м’ясопереробних підприємствах під контролем офіційних лікарів.
Приміщення та обладнання після забою хворих тварин підлягають старанному прибиранню та дезінфекції.
Ветеринарно-санітарна оцінка туш, внутрішніх органів та інших продуктів забою хворих на лейкоз тварин, здійснюються відповідно до Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса та м'ясних продуктів, затверджених наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України від 07.06.2002 № 28 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.06.2002 за № 524/6812.
Гній від хворих тварин складати в бурти для біотермічного знезараження.
Доводимо до вашого відома, що арбітражне дослідження на лейкоз проводиться Державним науково-дослідним інститутом лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 30. Доставка проб сироватки крові проводиться власником тварини з дотриманням правил транспортування в термоконтейнері, наявності супровідних документів та збереженням цілісності пломбування відібраних проб сироватки крові. Арбітражне дослідженя та доставка проб сироватки крові проводиться за рахунок власника тварини.
Тому, беручи до уваги зазначене вище, вживати м’ясо або молочні продукти від хворої корови заборонено і в жодному разі не можна давати їх дітям, адже вони несуть в собі небезпеку. Не купуйте молочної продукції на стихійних ринках. Будьте обережними!
