Як обрати сімейного лікаря: покрокова інструкція
Тепер медична допомога не прив’язана до місця прописки, проживання чи розміру хабаря. Кожен українець може вибрати терапевта, педіатра або сімейного лікаря у будь-якому медичному закладі, а гроші за ваше медичне обслуговування заплатить держава. Поки кампанія з вибору лікаря (процес вибору лікаря і укладення договорів) триває у пілотному режимі. Початок національної кампанії - 1 квітня 2018 року. Як обрати сімейного лікаря – далі у статті.
Крок перший – визначіться з лікарем
Найпростіший варіант – ви знаєте хорошого лікаря, обслуговувались у нього і залишились задоволені результатами. Якщо ж такого лікаря ви поки не знайшли, поцікавтеся у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці, яка підходить вам географічно.
Ви також можете звернутись у місцевий відділ охорони здоров’я. Там вам розкажуть, які лікарі працюють у вашому населеному пункті чи районі. Інший варіант – просто зверніться у будь-який медичний заклад і познайомтеся з лікарями. Інформацію про них можна отримати у місцевому відділі охорони здоров’я або безпосередньо в реєстратурі. Деякі медичні заклади вже мають свої власні сайти з такою інформацією.
Пам’ятайте, що зараз ви не мусите звертатись до лікаря «строго за пропискою» - можете обрати лікаря, який працює біля вашого дому, роботи тощо.
Крок другий – підпишіть декларацію
Заклади первинної медичної допомоги, в яких працюють сімейні лікарі, терапевти, педіатри, підписують контракт з Національною службою здоров’я, а пацієнти – декларацію з тими лікарями, яких самі собі обрали.
Документи, які знадобляться для підписання угоди з лікарем, – ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж ви підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який буде обслуговувати вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) одного з її батьків або опікунів.
Основний спосіб заповнення декларації — електроний: уповноважена особа закладу ПМД (в різних медзакладах це може бути або реєстратор, або медсестра, або лікар тощо) внесе ваші дані в систему.
Уповноважена особа медзакладу роздрукує декларацію, яку ви підпишете у двох примірниках (один із них залишається у вас). Потім уповноважена особа медзакладу накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров‘я».
Ви офіційно задекларували вибір свого лікаря. Гроші за ваше обслуговування держава (НСЗУ) сплачуватиме закладу, у якому працює вибраний вами лікар. Цей процес розпочнеться одразу, коли медзаклад увійде у реформу: автономізується та укладе договір з НСЗУ.
На випадок відпустки або хвороби у вашого лікаря має бути заміна — інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, звертайтесь до найближчого закладу первинної медичної допомоги.
Якщо ви впевнені, що знайшли хорошого лікаря, не гайте часу, адже у нього може просто не залишитись місць для нових пацієнтів. Лікар може відмовити вам у підписанні декларації, якщо він уже набрав максимально рекомендовану кількість пацієнтів: сімейний лікар може обслуговувати 1 800 пацієнтів, терапевт – 2 000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, які працюють у селах. Наприклад, якщо у селі проживає 2 000 людей, то всі вони отримають змогу підписати декларацію з сімейним лікарем. Без медичної допомоги не залишиться ніхто. Це питання контролюватиме Національна служба здоров’я України.
Крок третій – звертайтесь при першій необхідності
Ви зможете звертатись до вашого лікаря з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям. Як показує світовий досвід більшість проблем із здоров’ям можуть бути вирішені на рівні первинної ланки, особливо у разі вчасного звернення. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, в т.ч. які підпадають під програму “Доступні ліки” (безкоштовні ліки в аптеці, за які платить держава), та будь-які медичні довідки, наприклад, до басейну тощо.
Тож з цих міркувань краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами – це скоротить витрати часу на дорогу.
Крок четвертий – не давайте хабарів
У 2018 році заклад, в якому працює сімейний лікар, терапевт чи педіатр, почне отримувати пряму річну оплату за обслуговування кожного пацієнта, який уклав з ним договір. Планується, що у 2018 році середня виплата на первинній ланці складе близько 370 грн на одного пацієнта, у 2019 — 450 грн. Практика у 2000 пацієнтів може мати річний дохід від 740 000 грн до 1 000 000 грн у 2018 та від 900 000 до 1 200 000 грн у 2019. У цей бюджет входять оренда кабінету, оплата роботи лікаря, медсестри (фельдшера), прості витратні матеріали та часткове покриття аналізів. Близько половини цих коштів — видатки практики, все інше — зарплата працівників (лікаря, медсестер, фельдшерів).
За цими тарифами закладам первинної медичної допомоги буде платити ДЕРЖАВА — саме для того, щоб у медичних працівників були гідні зарплати і щоб ці гроші НЕ платили пацієнти, як це відбувається зараз. Тож йдучи до лікаря, пам’ятайте, що це не безкоштовна послуга, за яку ви маєте покласти «подяку» в кишеню лікарю. Це медична послуга, за яку заплачено з ваших податків.
