“Бережіть пекторалі душ ваших”: на веселинівщині вшанували пам’ять легендарного археолога та поета Мозолевського
Сьогодні, 4 лютого, в актовій залі будинку дитячої творчості селища відбувся захід пам’яті, присвячений 90-ій річниці з дня народження Бориса Мозолевського, відомого українського археолога і поета.
Борис Мозолевський – знаний у всьому світі дослідник Скіфії, який присвятив археології усе своє життя. У 1971 році археолог здійснив експедицію на Товсту Могилу, де розкопав славнозвісну Пектораль, цілком слушно названу «знахідкою століття». Саме ця нагрудна прикраса скіфського царя врятувала його від мордовських таборів за критику радянського устрою. У ті часи, при захисті кандидатської дисертації українською мовою, Мозолевський заявив: "Вважаю принизливим для людської гідності у себе на батьківщині просити у будь-кого дозволу говорити рідною мовою".
Він мріяв побачити Україну оновленою. Коли 16 липня 1990 року довідався, що прийнято Декларацію про незалежність, пофарбував свій вагончик у степу в блакитний і жовтий кольори, підняв над польовим станом археологів національний прапорець, нашвидкуруч зшитий із двох футболок.
Відкрила захід начальник управління освіти, культури, туризму, сім'ї, молоді та спорту селищної ради Інна Павлюк, яка нагадала про колиску майбутніх успіхів нашого земляка – розпочав він з любові до рідної землі у Миколаївці, з любові до своєї родини, односельців та Степу. Кожен його вірш, кожен помах його археологічного заступа, присвячений тому, щоб ми – українці, знали хто ми є.
Щоб затиснути залізні рамки,
Я не знав ні суму ні почину.
Щоб воскресла з кожного уламка
Доля предків у мою Вкраїну.
Хай же нас розсудять тільки люди,
Хай нам тільки сонце засія.
Бо коли і нас уже не буде – буде жити Україна-мати!
Інна Василівна підкреслила наскільки він вірив у непереможність українського духу, тому його вірші ніби з новою силою звучать у наш час.
Секретар селищної ради Олена Добровольська - племінниця знаменитого вченого згадувала родинні посиденьки, юні роки та можливості веселинівців читати вірші поета у місцевій газеті «Зоря» ще до скорочень цензури.
Особливої глубини зустрічі надав виступ громадського діяча, літературознавця, члена Національної спілки письменників України та мовного омбудсмена (2020-2025) Тараса Креміня. Він закцентував угагу не лише на величі внеску Бориса Миколайовича до світової історії, а й щодо важливості вшанування Мозолевського саме зараз в період російсько-української війни. Ось цитата з його сьогоднішнього допису у соцмережі: «Борис Мозолевський знав, що українська історія — це не тиша руїн, а героїзм людей, що не скорилися. Незламність духу, загартованого війнами і зрадами. Воля до свободи, що переходить як вогонь.»
Свої вірші поетові зачитали Сергій Шепета та Олександр Донченко.
Виступали депутати селищної ради Валентина Касянова та Володимир Винокуров.
Зустріч зігріла присутніх у ці холодні зимові дні війни теплом спогадів про великого життєлюба, земляка, Золотого Скіфа - Бориса Миколайовича Мозолевського.
